STRIDER

Класний досвід, коли працюєш з торгашом-директором, який не переймається про майбутні продажі...
Добазарився за машину товару, привіз в Київ і показав зразки... Знайшов машину... А сьогодні телефонує покупець і починає нагружати ніби то я привіз такі класні зразки, а відгрузив бозна, що ще й в абсолютно в іншій кількості... П***ц!
Ось так браття втрачаються клієнти, а продукція ж дійсно непогана....(((

Здравствуйте, Игорь.
Внизу приведен список книг которыми Вы интересуетесь. Он не полный, однако надеемся, что и эти книги помогут Вам в личностном росте и достижении успеха.
1. Д. Уэлч «31 закон лидерства»
2. Н. Рысев «Активные продажи. Эффективные переговоры»
3. А. Сливотски «Маркетинг со скоростью мысли»
4. Дж. Максвелл «21 закон лидерства»
5. Д. Траут «Маркетинговые войны»
6. В.Эл и Лора Райс. «22 закона создания брэнда»
7. Р. Чалдини. «Психология влияния»
8. Дж. Коллинз «От хорошего к Великому»

Що краще, користуватись банальними поняттями чи зануритись у павутиння незвіданого Я. Прослідкувати свої цінності, проставити цілі, згадати життя з перших днів, чи відкрити дитину, яка діє в задоволення, навчається в задоволення плаче від життя…

Такий закон. Відкритість породжує закритість, і навпаки. Кожна паралель при достатній швидкості зікнеться з іншою паралеллю, результат завжди один - смерть.
Ми люди і нам дали право шукати те, чого ми знайти не в змозі. Так, що краще, шукати завідомо неправоту чи скористатись пошуками інших, які були до вас і також знайшли те про, що в майбутньому скажуть фуфло. Ми можемо йти за течією, пливти проти неї, жити як всі у воді. Коли ми йдемо за течією то спокійно чекаємо на поріг економлячи сили щоб обминути його результат один із двох ми його перепливаємо і чекаємо на наступний або не перепливаємо і розбиваємось. Результат один - смерть, різниця тільки у часі.
Можна спротивитись течії року і плисти проти неї, тоді вода забирає всі ваші сили і знову два виходи перший - боротись до останнього чи повернутись і жити у воді, кінцевий результат - ***.
Залишається жити у воді або плисти впоперек, та куди попливеш, якщо навкруги океан.
У Я є безліч облич. Кожне є невід'ємною частинкою я і в той же час воно його знищує. Внутрішнє Я найчистіше, найпрекрасніше, найневинніше та найвразливіше, тому воно ховається під покровом десятків шкір, наштурмованих протягом життя. Кожного дня стикаючись із перешкодою ми набиваємо мозоль і з часом вже перестаємо помічати такі дрібниці, тому що це вже не шкіра а шкура…. Ось чому в старих людей така понівечена шкіра, вона занадто багато витерпіла…

Принцип протилежності:
Хочеш жити вічно - пий кров…
хочеш відчувати життя - не став цілі…
хочеш спати вдосталь - сходи на город…
хочеш спіймати удачу - працюй…

Де правда а де істина?
Скільки потрібно випити, щоб спіймати білку?
Де живе душа?
Хто мною керує?
Чому світло падає прямо, якщо рухається хвилями?
Звідки взявся сон?
Хто навіює віщі сни?

Англодерьмове кіно:
вістря ножа при розрізі шкіри рухається прямо і вниз, хто б міг подумати, що насправді ніж не торкався шкіри.
Сонце розпалює плечі, у неї прокидається бажання ..., та один дотик призводить до невимовного крику. Все він глухий, а хтось хотів просто пограти в волейбол…
Облиште це свавілля, хто ви господар цього двору, тому раджу звідси вибиратись… прошу, та зараз вас загризе моя собака, так як ви зайшли на її подвір'я…

Просто думки з божевільної голови...

Сьогодні вирішив викласти перелік книг, які в свій час вплинули на мій світогляд. Якщо когось зацікавить, можу вислати або скинути лінки:

- Ел Райс и Джек Траут "Маркетинговые войны"
- Р. Бренсон "Теряя невинность" (автобиография)
- Р. Бренсон "Бросай все берись и делай" (скорочена версія попередньої)
- Й. Ридестралле "Бизнес в стиле фанк"
- Альберт Ейнштейн "Творческая автобиография"
- Тони и Гарри Бюзен "Супермышление"
- Тони Бюзен "Супермышление для тела" (як продовження попередньої)
- Ли Якокка "Карєра менеджера" (до моменту коли він висловлює політичні симпатії)
- Е. Хемінгуей "Старий і море"
- Ог Мандино "Величайший торговец в мире" (просто легко читається і є над чим подумати)
- "Всемирная прачечная" - не згадаю зараз автора

це ті, що першими прийшли в голову. При потребі опублікую більш повний список)

- доброго дня.
- Можна Галину Євгенівну, бухгалтера вашого...
- На жаль вона зараз не в офісі, буде після обіду, скажіть з ким я говорю я їй передам і вона вам зразу зателефонує.
- .........
- Алло, ви мене чуєте?!!
- А шо вона робить?
- На даний момент вона поїхала здавати звітність.
- Куди?
- В податкову напевне...
- ...............
- Алло ви ще з нами, що мені передати, як вас представити?
- ........ Александр Сергееч Пушкін..
- Добре, так і передам, дякую. Ще щось?
- нє..

Хтось колись казав про розові очки які спадають після Aiesec.. Вірняк спадають.
Місяць роботи і ти знайомий з кримінальним сектором свого міста. Шось вроді першого типу обміну описаного Л. Роном Хаббардом тільки з національними надбавками.
Тепер всі догми про ідеальний світ піддаються жорсткій критиці та аналізу. Тут згадуються слова одного діда з яким пасли корови в дитинстві: "Дай мені автомат і я піду вистрілювати тих гадів...."

ото п****ц
шас здохну.
вчора до 5,40 ранку пригав по хаті так хотілося кричати. А всьому виною с**а зуб. Вже зранку дали якоїсь ношпи, яка ніц не помогла.
Тоді принесли спірту, кажуть: "візьми на ватку, а можеш випити трошки"
Хто ж думав шо то така х**ня. Я зробив 2 ковтки з ходу і все.
шас іздихую, але плюс в тому шо до ранку мені вже зуб був п***й.
ось така хурма ребята

скільки я прожив?
20 років
з цих двох чисел мені кидається в очі лише 2. Це оцінка з іспиту життя.
так, я мало прожив і ще нічого не бачив, та я побачив життя з сторони яка мені сподобалась. для себе я дав відповідь на запитання:
чому нам дане життя?
- для того щоб любити?
- любити коханих людей, за те що вони є
- любити природу, бо ми її частинка
- любити себе - бо таких як ми більше не буде
- любити музику, яка кричить про ті відчуття що не передаються словами
- любити небо, за невідомість
- любити гострі відчуття, бо вони приводять до розуміння справжніх цінностей

це все вищенаписане може означати лише одне - взавтра я проснуся в повній боєготовності до здачі сесії.
І буває ж таке??!!!

Вчора настроїв себе на позитивну установку після провалу з деканатом. Було важко, так як постійно хотілося заматюгатись. Та нічого, якось переборов це після зїденої піци.

А сьогодні дізнався що позитивна установка це не правильно, вірніше не зовсім правильно. Тому що вона впливає на наше відображення світу, карту так би мовити. І може викривляти її, що може призвести до негативних наслідків.

І то так ходиш либишся, вже і зуби всі повідсихали але на краще нічого не змінюється. Хоч вже і смієшся щиро і в душі як мінімум не сумно, але починається чорна полоса.

І результатом всього виробляється пофігізм. Тобто: не получилося щось - а ладно, я за це не переживаю, але він поступово розширюється і получається що я вже і не так стараюсь досягнути цього результату. Позитив один - здоровя не витрачаю на переживання, та чи цього достатньо?

І що це твориться? В останні дні я дізнаюся інформацію, про яку мав би бути обізнаний ще декілька місяців тому. Стільки всього накопилось, що навіть не знаю як на це дивитись. З одного боку це виклик (CHALLENGE) як ми любимо його називати, з іншого усвідомлення того, що починають спадати рожеві окуляри.
І це прозріння наступає на день студента. Знакова подія. Можливо це повинно виробити більшу напористість та додати ще одну захисну шкуру??
побачимо...